УВІНЧУВАТИ, -ую, -уєш, недок., УВІНЧАТИ, -Аю, чаєш, док., перех. 1. Класти вінець кому-небудь на голову як знак високої шани, високого звання чи нагороди за заслуги тощо. // перен. Будучи нагородою, уславлювати що-небудь. Увінчувати лаврами. 2. Прикрашати (про вінок з чого-небудь або щось, схоже на вінок). 3. Бути у верхній частині чого-небудь, закінчувати собою верхню частину чого-небудь. // перен. Гідно закінчувати, завершувати що-небудь. // перен. Нагороджувати чим-небудь.
Увінчувати в інших словниках
| Увінчувати — Тлумачний словник української мови |
| Увінчувати — Фразеологічний словник української мови |