УГАМОВУВАТИСЯ (ВГАМОВУВАТИСЯ), -уюся, -уєшся, недок., УГАМУВАТИСЯ (ВГАМУВАТИСЯ), -уюся, -уєшся, док. 1. Заспокоюватися, переставати тривожитися, хвилюватися і т. ін. // Замовкати, починати поводитися, триматися тихо, спокійно. // Ставати тихим, спокійним, без галасу, метушні і т. ін. 2. Ставати слабшим за силою вияву, дією; припинятися, стихати, зникати. // Переставати звучати, чутися. // у сполуч. зі сл. кров, сльози. Переставати текти. // Слабшати, стихати (про біль або інші хворобливі явища). 3. Зменшуватися, задовольнятися (про голод, спрагу і т. ін.). 4. Переставати бушувати, робитися спокійнішим, тихим (про море, річку і т. ін.). // Припинятися, ущухати (про явища природи). 5. Припиняти щось робити, переривати якусь дію. // Ставати урівноваженішим, спокійнішим у поведінці, заспокоюватися. 6. тільки недок. Пас. до угамбвувати.
