Уговорювати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УГОВОРЮВАТИ (ВГОВОРЮВАТИ), -юю, -юєш і рідше УГОВОРИТИ (ВГОВОРЯТИ), -яю, -йєш, недок., УГОВОРИТИ (ВГОВОРИТИ), -орю, -бриш, док., перех., розм. 1. Переконувати, схиляючи до чого-небудь; умовляти. 2. Заспокоювати, утішати.