Угіддя — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УГІДДЯ (ВГІДДЯ), -я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. // перен. Зручне, сприятливе для чого-небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.). ** Мисливські угіддя -ділянка території та/чи акваторії, що надається у користування юридичним і фізичним особам для організації та ведення мисливського господарства.