Удаваний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УДАВАНИЙ (ВДАВАНИЙ), -а, -є. Умисно роблений, неприродний, напускний (про чиюсь поведінку тощо). // Нещирий, яким маскують справжні почуття, ставлення до кого-небудь і т. ін. // Штучно викликаний, збуджений, награний (про стан, почуття). // Підроблений під що-небудь справжнє. // Розрахований на створення певного враження. // Який удає з себе кого-небудь, несправжній. // Який не існує в дійсності, а створений в уяві кого-небудь; вигаданий, уявний.