УДАР (ВДАР), -у, ч. 1. Різкий сильний поштовх, що утворюється внаслідок короткочасного зіткнення рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом. // По-штовхоподібне коливання (серця, пульсу). // перен. Швидка, разюча дія чого-небудь (перев. про стихійні явища). Кутовий удар. 2. Звук, що утворюється внаслідок зіткнення рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом. // Звук, що утворюється пострілом, розривом міни, снаряда, вибухом бомби і т. ін. // Звук, що утворюється годинниковим механізмом на позначення часу. Удар грому. 3. Стрімкий напад, атака. // перен. Рішучі дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь. // перен. Велика шкода, втрата, заподіяні кому-, чому-небудь. ** Бути під ударом: а) бути в такому становищі, коли можуть напасти, атакувати; б) бути під загрозою чого-небудь, у критичному становищі. Одним ударом - швидко, рішуче, за одним разом. ставити під удар кого, що - доводити кого-, що-небудь до загрозливого, критичного становища. 4. перен. Раптова неприємність, несподіване горе, тяжке потрясіння. Удар долі. 5. розм. Важкий хворобливий стан, викликаний крововиливом у мозок або заку-поренням мозкової судини. // Тяжке ураження центральної нервової системи, супроводжуване важким станом усього організму. Сонячний удар. ** Бути в ударі - перебувати у стані піднесення, натхнення, мати піднесений настрій.
Удар в інших словниках
| Удар — Фразеологічний словник української мови |