УДІЛЯТИ (ВДІЛЯТИ), -яю, -яєш, недок., УДІЛИТИ (ВДІЛИТИ), уділю, уділиш, док., перех. 1. Виділяти для кого-небудь частину чогось, ділитися чим-небудь. // Заощаджувати, відкладати що-небудь з метою зберігання. // Давати у розпорядження (місце), приділяти (час) і т. ін. кому-, чому-небудь. 2. перен. Наділяти, обдаровувати чим-небудь; передавати у спадок якісь якості і т. ін. 3. заст. У сполуч. з деякими іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої визначається значенням відповідного іменника.
Уділяти в інших словниках
| Уділяти — Тлумачний словник української мови |