УДІЯТИ (ВДІЯТИ), удію, удієш, док. 1. перех. і непе-рех. Бути спроможним щось зробити. // перех. Зробити, здійснити, створити що-небудь. // У сполуч. з деякими іменниками уживається в знач.: здійснити, зробити, учинити те, що виражено відповідним іменником. 2. перех. Досягти, домогтися чого-небудь. // чим, рідко з чим. Досягти, домогтися чого-небудь завдяки чомусь, за допомогою чогось. // Подіяти на кого-, що-небудь. 3. перех. і неперех. Зробити що-небудь, повестися певним чином. // з ким - чим, проти кого - чого. Вжити якихось заходів, повестися певним чином щодо кого-, чого-небудь. // кому, перев. у сполуч. зі сл. лихо, ш к о д а і т. ін. Заподіяти кому-небудь якусь неприємність, учинити зле щодо когось. ** Нічого не вдієш - уживається на позначення безпорадності, неможливо- удосконалення сті щось змінити тощо.
Удіяти в інших словниках
| Удіяти — Тлумачний словник української мови |