УМІЛИЙ (ВМІЛИЙ), -а, -е. 1. Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. // у знач, ім. умілий, -лого, ч. Тни, хто володіє умінням, має добрі навички до чогось. Умілі руки. 2. Який здійснюється, виконується з умінням, вправно.
Умілий в інших словниках
| Умілий — Словник чужомовних слів і термінів |