Уміти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УМІТИ (ВМІТИ), -Ію, -ієш, недок., перев. з інфін. 1. Володіти умінням робити що-небудь. // Мати здібність, здатність до чого-небудь. // Бути в змозі, могти зробити що-небудь. 2. розм. Знати.