УНИКАТИ, -Аю, -Аєш, недок., УНИКНУТИ, -ну, -неш; мин. ч. уник, -ла, -ло і уникнув, -нула, -нуло; док. 1. кого, чого або з інфін. Намагатися не спілкуватися з ким-небудь, цуратися когось, не бажати чогось. // Намагатися відсторонитися від якихось дій, участі в якійсь справі, роботі. // 3 певних причин не вживати, не використовувати чого-небудь, утримуватися від чого-небудь, обходитися без чогось. Уникати погляду. 2. чого. Берегтися (у 2 знач.), рятуватися від чого-небудь. // також після спол. щоб. Запобігати чому-небудь, позбавлятися чогось. // перев. док. Не допустити якихось небажаних наслідків, результатів.
Уникати в інших словниках
| Уникати — Тлумачний словник української мови |