УНІВЕРСАЛ1, -у, ч іст. 1. Розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру польських королів та українських гетьманів (іноді представників генеральної старшини) у 17 - 18 ст. 2. Звернення декларативно-програмного характеру, опсоліковані в 1917 - 1918 рр. Українською Центральною Радою.
УНІВЕРСАЛ’, -а, ч. 1. Людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок. Токар-універсал. 2. астр., геод. Інструмент для вимірювання кутів у горизонтальних і вертикальних площинах. 3. Тип кузова легкового автомобіля пасажирського та вантажного призначення; комбі.
Універсал в інших словниках
| Універсал — Словник чужомовних слів і термінів |
| Універсал — Тлумачний словник української мови |