УНІСОН, -у, ч. 1. Співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти і однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами). // Збіг голосів на одному ступені, чиста прима. // Спів або гра кількома виконавцями однієї партії. ** В уні-сон (з ким - чим, кому, чому або без додатка): а) співзвучно; б) в однаковій манері, в однаковому тоні з ким-небудь. 2. фіз. Рівність частот двох джерел звукових коливань.
Унісон в інших словниках
| Унісон — Словник чужомовних слів і термінів |
| Унісон — Тлумачний словник української мови |