Упирати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УПИРАТИ’ (ВПИРАТИ), -Аю, -Аєш, недок., УПЕРТИ (ВПЕРТИ), упру, упреш ї увіпру, увіпраш, док., перех. 1. Щільно притискати що-небудь одним кінцем, краєм, створюючи опору. // Щільно притискати що-небудь до чогось, маючи його за опору. 2. діал. Настійно вказувати на когось, щось як на причину чого-небудь.