УПИРАТИСЯ' (ВПИРАТИСЯ), -Аюся, -Аєшся, недок., УПЕРТИСЯ (ВПЕРТИСЯ), упруся, упрешся і увіпру-ся, увіпрашся, док. 1. Упирати в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. або якийсь предмет для опори чи відштовхування. // Бути щільно притиснутим до чогось, маючи його за опору (про предмет). 2. Наштовхуватися на яку-небудь перешкоду, міцно притискуватися до чогось. // Доходячи до певної межі, закінчуватися; бути перегородженим чимось. // перен. Гальмуватися чим-небудь, мати щось на перешкоді. 3. перен. Опиратися, пручатися, чинити опір певним діям. // Уперто відмовлятися від чогось, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. // Наполягати на чомусь, стояти на своєму.
