Устав — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УСТАВ1, -у, ч. 1. заст. Правила поведінки, розпорядок життя. // Зведення правил діяльності чого-небудь (цеху, школи і т. ін.). 2. рідко. Те саме, що статут 1. 3. Зведення правил і розпорядку життєдіяльності армії; правила ссоординації та взаємовідносин між військовослужбовцями. Устав гарнізонної служби.
УСТАВ2, -у, ч., лінгв. Один із типів письма у старовинних грецьких, латинських і слов'яно-руських рукописах, за яким кожна літера виписувалась окремо, відірвано від сусідніх, прямо і чітко.