Усікати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УСІКАТИ, -Аю, -Аєш, недок., УСІКСИ, -ічу, -ічеш. док., перех., заст. Ударом гострого знаряддя чи холодної зброї відокремлювати частину від цілого; відрсоувати. // із сл. голова. Карати смертю, відрсоуючи голову.