Утішати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
УТІШАТИ (ВТІШАТИ), -Аю, -Аєш, недок., УТІШИТИ (ВТІШИТИ), -шу, -шиш, док., перех. 1. Приносити втіху кому-небудь, робити когось радісним, задоволеним. // Розважати, веселити. Утішати око. 2. Умовляючи, допомагати кому-небудь позбутися суму, неспокою, хвилювання і т. ін.