Фабра — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФАБРА, -и, ж. 1. Речовина, що застосовується в косметиці для фароування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної форми. 2. заст. Фароа. фабрений, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до фаб-рити. фабрення, -я, с. Дія за знач, фабрити.