Фаесон — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФАЕТБН, -а, ч. 1. У давньогрецькій міфології - син бога сонця Геліоса. 2. Легкий чотириколісний екіпаж з відкидним верхом. 3. Легковий автомобіль з відкритим кузовом. 4. Птах тропічних морів з ряду веслоногих. 5. астр. Гіпотетична планета Сонячної системи, яка або не зформувалася, або ж внаслідок космічної катастрофи розпалася і утворила пояс астероїдів між Марсом і Юпітером.