ФАКТ, -у, ч. 1. Дійсна, не вигадана подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді. // Приклад, випадок. // Те, що є матеріалом для певних висновків і відповідає об'єктивній дійсності. 2. Реальність, дійсність; те, що об'єктивно існує. // чого. Наявність, існування чого-небудь. 3. у знач, присудк. сл. Справді, безперечно, безсумнівно. 4. у знач, част., розм. Уживається для вираження згоди, ствердження; справді, дійсно, звичайно, безсумнівно. ** Факт тни, що ... - справа в тому, що...
Факт в інших словниках
| Факт — Тлумачний словник української мови |
| Факт — Фразеологічний словник української мови |