ФАКТОРИНГ, -у, ч., ек. 1. Різновид кредитування клієнта на значну суму з різним ступенем участі у виробничій діяльності фірми-кредитувальниці. 2. Купівля банком у клієнта права на виплати за борговими зобов’язаннями. 3. Придбання права вимоги з поставки товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог. 4. Різновид торговельно-комісійної операції, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. “ Експортний факторинг - авансування клієнтів-експортерів з боку фактор-компаній під майбутню виручку від експорту.
