Фактура — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФАКТУРА, -и, ж. 1. Особливості побудови та оздоблення поверхні якого-небудь предмета. 2. спец. Своєрідність художньої техніки у творах мистецтва. // В образотворчому мистецтві - характер поверхні мистецького твору, його обробка; один із засобів художньої виразності. //В архітектурі -декоративні властивості поверхні будівельних матеріалів, що використовуються як засіб художнього оздоблення будівель і споруд. 3. У музиці - сукупність засобів музичного викладу, що становлять технічний аспект твору. //- Спосіб виконання. Вокальна фактура. 4. Рахунок за проданий товар із зазначенням його кількості та вартості. ** митна фактора - спеціальний рахунок, що його додають до комерційної фактури і вручають митним властям краіни-імпортера.