Фанфара — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФАНФАРА, -и, ж. 1. Духовий музичний інструмент, вид видовженої трсои без вентилів, яку використовують для сигналів або для виконання музичних фраз урочистого або вниовничого характеру. 2. Музична фраза урочистого або вниовничого характеру, виконувана на цьому інструменті. Вітальна фанфара. // Короткий трсоний сигнал.