Фара — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФАРА1, -и, ж. Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги.
ФАРА2, -и, ж., діал. Будинок, у якому живе священик.
ФАРА3, -и, ж., розм. Невеликий радар, що використовується дорожньою міліцією для контролю швидкості транспортних засобів.
ФАРА4, -и, ж. Перший клас духовного училища або семінарії.