Фарфор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФАРФОР, -у, ч. 1. Мінеральна маса з суміші каоліну, пластичної глини, кварцу й польового шпату; використовується для виготовлення тонкого посуду, виробів декоративного та прикладного характеру, ізоляційних матеріалів і т. ін.; порцеляна. 2. збірн. Вироби з такої маси. Саксонський фарфор.