ФЕРТ, -а, ч. 1. Стара назва літери ”ф". 2. у знач, присл. фиртом, розм. На зразок літери "ф", подібно до неї. 3. зневажл. Самовдоволена, розв'язна людина; франт, джигун, жевжик.
Ферт в інших словниках
| Ферт — Тлумачний словник української мови |