Фокус — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФОКУС1, -а, ч. 1. фіз. Точка, в якій збираються, перетинаються відбиті увігнутим сферичним дзеркалом або заломлені опуклою лінзою паралельні промені. // (розм.) Віддаль від заломлювальної або відбивної системи до цієї точки; те саме, що фокусна віддаль. Короткий фокус. ** Віртуальний (сивний) фокус - уявна точка, до якої збігаються у зворотному напрямку промені, утворені увігнутою лінзою або опуклим сферичним дзеркалом. 2. фот. Точка, в якій предмет, що його знімають, фотографують або розглядають за допомогою оптичного приладу, має найкращу чіткість, різкість. 3. мат. Така точка, що відношення віддалей від будь-якої точки на кривій лінії до неї та до певної прямої є сталою величиною. 4. Місце, в якому найяскравіше, найсильніше виявляється будь-яка властивість, дія, ознака чого-небудь; головна точка чого-небудь. Фокус землетрусу. // мед. Вогнище, осередок хворобливого процесу в організмі. 5. перен. Центр, осередок чого-небудь, ілюзія.
ФОКУС2, -а, ч. 1. Спритний прийом, трюк, що вражає глядачів своєю уявною надприродністю; ґрунтується на обмані зору завдяки вправності і швидкості рухів виконавця, а також на спеціальних пристосуваннях. // Якась дія, прийом, що вимагає особливого вміння, спритності, майстерності. 2. перен., розм. Подія, вчинок, дія і т. ін., що привертають увагу своєю незвичайністю, несподіваністю. // перев. мн. Вередування, дивацтва. Викидати (фокуси. 3. перев. ми., перен., розм. Хитрощі, виверти, удавання.