Фонаційний — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Фонаційний

ФОНАЦІЙНИЙ, -а, -е, спец. Стос, до фонації. ФОНАЦІЯ, -ї, ж., спец. Утворення звуків та вимова їх. ФОН-БАРБН, -а, аlt;/., зневажл. Людина, що удає із себе дуже поважну особу; велике цабе.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544