ФОРМУЛА, -и, ж. 1. Загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону і т. ін., яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку. // Стислий, точний словесний вислів, визначення чого-небудь. // Встановлений, незмінний текст чого-небудь; усталена форма викладу. //- Усталені, поширені в межах певної території чи соціального коду короткі побутові висловлювання (вітання, побажання, заклинання тощо). ** доміциляційна формула - позначка на векселі, яка обумовлює особливе місце платежу, відмінне від місцеперебування особи, зазначеної як платник за векселем. 2. Виражене буквами, числами, знаками умовне позначення відношення будь-яких величин, елементів і т. ін. // мат. Вираження відношення між величинами, записане за допомогою математичних знаків. // хім. Вираження якісного і кількісного складу молекули речовини, записане хімічними знаками і коефіцієнтами. формульний, -а, -е. Прикм. до формула.
Формула в інших словниках
| Формула — Тлумачний словник української мови |