ФОРТУНА, -и, ж. 1. У давньоримській міфології -богиня щасливої долі, талану, яку зображували молодою жінкою із зав'язаними очима; символ щасливого випадку, удачі. 2. Щасливий випадок, удача, успіх. // розм. Доля, талан. 3. заст. Майно, статок.
Фортуна в інших словниках
| Фортуна — Словник чужомовних слів і термінів |
| Фортуна — Фразеологічний словник української мови |