Фраза — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФРАЗА, -и, ж. 1. лінгв. Висловлювання, що становить смислову та інтонаційну єдність. 2. Стійкий умовний вираз, ходячий вислів. 3. Пишномовний нещирий вислів, позбавлений внутрішнього змісту, або такий, що прикриває брехливість твердження, непорядність вчинку і т. ін. 4. муз. Невелика, відносно завершена частина музичної теми. // Уривок музики, який відокремлюється це-зурою. // Невелика, відносно завершена частина іншого твору мистецтва (кіно, хореографії тощо). Хореографічна фраза. 5. У науці про музичні форми — побудова, середня між мотивом і реченням. 6. У програмуванні - частина конструкції мови, яка має певне змістовне значення, але не застосовується самостійно, поза межами цієї конструкції.