ФРОНТ, -у, ч. 1. У шикуванні військ - лицева сторона. // Військовий стрій шеренгами. // перен. Лінія протяжності чого-небудь. 2. У бниовому порядку - сторона військової частини, підрозділу, обернена до ворога, а також територія, зайнята такою частиною, підрозділом. 3. Місце, район, де відбуваються воєнні дії та розташовані діючі війська під час війни; прот. тил. // Одна з ділянок такого району. // Воєнні дії в такому районі. 4. Найбільше військове з'єднання, що діє під час війни під командуванням одного воєначальника. 5. який або ЧОГО' перен. Місце, на якому одночасно виконується кілька процесів, робіт; ділянка, галузь діяльності, що охоплює одночасно різні об'єкти. // Галузь будь-якої державної, громадської, культурної і т. ін. діяльності. ** Фронт Імпульсу, спец. - ділянка імпульсу, на якій здійснюється наростання сигналу від початкового рівня до максимального значення або спадання сигналу від максимального значення до мінімального. Фронт хвилі, спец. - поверхня, що проходить крізь точки простору з однаковою фазою та перпендикулярна напрямку хвилі в кожній точці. 6. Найширше об’єднання яких-небудь громадських сил (політичних партій, профспілок та інших організацій) у боротьбі за спільні цілі. 7. метеор. Перехідна зона між двома різними за властивостями масами в атмосфері. 8. спец. Передня, лицева частина чого-небудь. Фронт деталі. 9. діал. Фасад.
Фронт в інших словниках
| Фронт — Словник чужомовних слів і термінів |
| Фронт — Тлумачний словник української мови |