Фронтовий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФРОНТОВИЙ, -а, -є. 1. Стос, до фронту (у 2, З знач.). // Який діє на фронті, у воєнній обстановці. // Який проходить, відбувається або може бути в умовах фронту. // Власт., характерний, притаманний фронту, такий, як буває на фронті. // Признач, для умов фронту. // Одержаний на фронті. // Який перебував на фронті, обслуговуючи фронт, фронтовиків. // Який виник на фронті; присвячений фронту. 2. діал. Фасадний.