Фіранка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ФІРАНКА, -и, ж. 1. заст. Шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска. 2. Невеличкі засклені дверцята у вікні для провітрювання приміщення.