Хабар — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ХАБАР, -а, у. Гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп, плата за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того, хто їх дає. // Побори, що їх збирали з підлеглих або залежних людей представники влади. хабарик, -а, у. Зменш.-пестл. до хабзр.