Хазяїн — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ХАЗЯЇН, -а, ч. (мн. хазяїни, -ів / хазяї, -їв). 1. кого, чого і без додатка. Власник якогось господарства, речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння; господар (у 2 знач.). // Приватний наймач робочої сили. // Підприємець. // Се-лянин-власник, який має землю і необхідні знаряддя праці; селянин-хлібороб. 2. Тни, хто займається господарством, веде господарство; господар (у 1 знач.). // Тни, хто добре веде господарство, вміло керує виробництвом і т. ін. 3. Господар дому, глава сім'ї (стосовно гостей, відвідувачів тощо). // Чоловік (у 2 знач.). // розм. Звертання до чоловіка як глави дому, господарства. 4. кого, чого, який і без додатка, перен. Тни, хто має владу над ким-, чим-небудь, розпоряджається кимсь, чимсь; володар. // Тни, хто оселився, розмістився десь (про тварину). // розм. Керівник підприємства, колективу. 5. біол. Організм, в якому або на якому живе паразит.