ХАЛІФ, -а, ч. 1. Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу. 2. Особа, що мала цей титул; каліф. ** Халіф на годину, ірон. - про людину, яка захопила владу або наділена нею зовсім ненадовго.
Халіф в інших словниках
| Халіф — Словник чужомовних слів і термінів |
| Халіф — Фразеологічний словник української мови |