ХАН, -а, ч. 1. Титул монарха, феодального прави* теля в багатьох країнах Сходу в середні віки, а також особа, що мала цей титул. 2. Родовий дво* рянський титул у деяких країнах Сходу, а також особа, що має цей титул. ханаанець див. хана4нці. ханаанка див. ханазнці. ханаанський, -а, -є. Прикм. до ханайнці і Ханаан. ** Ханайнські мбви - мови, що входять до групи семітських мов.
Хан в інших словниках
| Хан — Словник чужомовних слів і термінів |