Хаос — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ХАОС, -у, у. 1. перен. Цілковите безладдя. // Безладне скупчення, суміш чого-небудь. // Плутанина, сумбур. //- Безладні, сумбурні, незрозумілі дії, вчинки. //- Про стан сну, непритомності, марення і т. ін. Хаос почуттів. 2. Нагромадження каміння, уламків гірських порід і т. ін. //. Безладне нагромадження, скупчення чого-небудь.
ХАОС, -у, у. У давньогрецькій міфології - безмежний світовий простір, що являє собою суміш усіх стихій.