Хапати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ХАПАТИ1, -аю, -аєш, недок., перех. 1. Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого-, що-небудь. // Братися, чіпляючись за що-небудь або повисаючи на чомусь. // Поривчасто схоплювати кого-небудь за щось, затримуючи, зупиняючи його. /1 Захоплювати зсоами, кігтями (про тварин). // перен. Зачіпати, чіпляти галузками, сучками, колючками і т. ін. (про рослину). // Швидко, жадібно підбирати що-небудь, з'їдаючи; жадібно пастися (про тварин). // Ловити ротом, поглинаючи; захоплювати дзьобом (про рибу, птаха); клювати. Хапатися за голову. 2. розм. Те саме, що ЛОВИТИ 2, 4. // Нападаючи на кого-небудь, пожирати. // Вистежуючи кого-небудь, затримувати, заарештовувати. //- перен. Охоплювати, полонити кого-небудь (про почуття, стан і т. ін.). Хапати за душу. 3. розм. Брати, захоплювати що-небудь із ПОСПІХОМ, у великій КІЛЬКОСТІ, без розбору. // ПЄ‘ рев. зі сл. повітря. Жадібно, із зусиллям воирати, втягувати в себе. // Спішно збирати (врожай). //- Одержувати невисокі (перев. незадовільні) оцінки. // Загароувати, привласнювати, красти, відбирати що-небудь. 4. перен. Жадібно, швидко сприймати, осягати що-небудь (розумом, органами чуття); ловити. На льоту хапати.
ХАПАТИ2, -ає, недок., безос., діал. Вистачати (у 1 знач.).