Хата — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ХАТА, -и, ж. 1. Сільський одноповерховий житловий будинок.// Домівка, господа. // Тимчасове пристановище для кого-небудь. 2. Внутрішнє житлове приміщення такого будинку.// Кімната. ** Мали хита - хатина (у 2 знач.). 3. Родина, люди, які живуть, перебувають в одному такому приміщенні. 4. розм. Квартира (у 1 знач.). 5. Уживається у складі назв деяких сільських установ. ** дита-читильня, іст. - заклад на селі для проведення по-літико-виховних і культурно-освітніх заходів; приміщення, в якому проводилися ці заходи; сільська бібліотека.