Хатній — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ХАТНІЙ, -я, -є. 1. Прикм. до хита 1, 2. // Який веде до житлових кімнат, внутрішній. // Стос, до ведення домашнього господарства. // Вигот. у домашніх умовах. // Якого одягають, носять у хаті, вдома; домашній. // Який любить проводити час удома, постійно перебуває в хаті. 2. Який живе, росте в хаті, пристосувався до домашніх умов (про тварин, рослини); домашній. //- рідко. Який вирощують удома. 3. Який обслуговує чию-небудь сім'ю, допомагає вести домашнє господарство. Хатня господиня. Хатня робітниця. 4. Стос, до хати (у 3 знач.). // у знач. ім. хитні, -ніх, мн. Члени сім'ї, мешканці хати. // перен. Приватний, особистий, родинний (про справи, інтереси, погляди і т. ін.). // у знач. ім. хитнє, -нього, с., перен. Приватне, особисте, родинне.