ХВАЛА, -й, ж. 1. Похвала, уславлення. 2. Урочисте звеличання, прославляння кого-, чого-небудь; гімн. Складати хвалу. Співати хвалу. 3. у знач, присудк. сл. Вигук, що передає захоплення, величання, визнання кого-, чого-небудь. ** Честь і хвали кому, чому - уживається як заклик, що виражає захоплення, визнання заслуг, гідності кого-небудь. вдячності кому-небудь за щось.