Хвилюватися — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ХВИЛЮВАТИСЯ, -ююся, -юєшся, недок. 1. тільки З ос. Перебувати в стані коливання, покриватися хвилями (про воду). // Хвилеподібно погнидуватися, хитатися (про рослини). // Розходитися, розпливатися і т. ін. хвилями (про туман, дим тощо). /1 Тремтіти, ворушитися, здійматися. //- Видаватися, виднітися у вигляді хвиль (про нерівну поверхню чого-небудь). //- перен. Збуджено рухатися в різні боки (про натовп). 2. Бути збудженим, занепокоєним; туроуватися. // Бути дуже заклопотаним, поспішати, щоб усе зробити.