Хвиля

ХВИЛЯ*, -і, ж. 1. Водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні.// чого. Те, що своїм рухом або формою нагадує водяний вал. //- Потік якої-небудь легкої маси, що здіймається, поширюється в повітрі (туману, пари, диму і т. ін.). // Потоки світла, звуків, пахощів, що напливають, розходяться, ніби водяні вали.// Пасма (волосся). // Хвиляста складка, утворювана згином тканини, одягу тощо. // кого, чого, яка. Потік, лава кого-, чого-небудь, що рухається кудись одне за одним. ** Вибухова (ударна) хвиля - різке коливання стиснутих повітряних мас унаслідок вибуху. 2. чого, перен. Нестримне піднесення, посилений рух, вияв чого-небудь. // Наплив яких-небудь почуттів, думок, що визначають настрій людини. 3. Напрямок, течія, школа (у літературі, мистецтві, спорті і т. ін.). 4. фіз. Коливальний рух у фізичному середовищі. // Зміна стану середовища чи поля, що поширюється у просторі з кінцевою швидкістю та супроводжується перенесенням енергії. ** Гармонічна хвиля - хвиля, в якій всі точки середовища здійснюють гармонічні коливання. Електромагнітні хвилі - хвилі, що є зміною у просторі електромагнітного поля, частіше у вигляді коливань векторів напруженостей електричного або магнітного полів, перпендикулярних один одному та напрямку розповсюдження; радіохвилі, синусоїдна хвиля - те саме, що гармонічна хвиля.

ХВИЛЯ', -і, ж. 1. заст. Хвилина (у 1 знач.) 2. розм. Короткий відрізок часу; мить.