ХЛЯПАТИ, -аю, -аєш, недок., розм. 1. неперех. Утворювати глухий короткий звук, ударяючись, стукаючи об що-небудь. // Ляскати, зачиняючись (про двері). // Кидати що-небудь, ударяти по чомусь, видаючи глухий короткий звук; ляскати. //- Опускати й піднімати (вуха). // Під час ходіння відставати від ніг (про взуття, підкову). 2. перех. Бити чимсь гнучким; шмагати (про щось гнучке); хльоскати. 3. неперех. Те саме, що хлюпати 1. 4. неперех. Те саме, що лити 2. // безос. 5. перех. і без додатка, діал. Говорити щось недоречне, нерозумне.
Хляпати в інших словниках
| Хляпати — Тлумачний словник української мови |
| Хляпати — Фразеологічний словник української мови |