ХЛІБ, -а, ,. 1. Харчовий продукт, що випікається з борошна.// перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт. // Виріб із борошна певної форми (паляниця, буханець, коровай тощо); хлібина. // Тісто, приготовлене для випікання таких виробів. // Ковоасний виріб у вигляді хлібини. ** зустрічати хлібом і сіллю - за старовинним українським звичаєм - підносити паляницю та сіль на знак великої поваги до того, кого зустрічають, під час урочистих церемоній або на весіллі при зустрічі молодих. Спасибі за хліб, за сіль (за хліб І сіль) - уживається як традиційне вираження подяки за пригощання, гостинність. 2. тільки одн. Зерно, з якого виготовляють борошно. 3. мн. хліба, -їв. Зернові культури (жито, пшениця і т. ін.) на пні. //- перев. одн. Необмолочені зернові. // перев. одн. Урожай зернових. 4. одн., перен., розм. Засоби до існування; заробіток. ** відбивати хліб чий, у кого, рідко кому- перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду. 5. мн. хліби, -ів. Випечені буханці, паляниці, короваї. 6. перен., розм. Харчі, їжа. //- Утримання, забезпечення кого-небудь. // чого. Що-небудь основне, найнеобхідніше для функціонування, існування і т. ін. чого-небудь; основа.
Хліб в інших словниках
| Хліб — Рідні імена. Слов'янський іменослов |
| Хліб — Тлумачний словник української мови |