Хлібник — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ХЛІБНИК вуються як харчовий продукт у вареному та підсмаженому вигляді. 2. Пов’язаний з хлібом, зерном. // Пов’язаний із зберіганням, заготівлею, торгівлею і т. ін. хліба, зерна. ** Хлібна картка -документ на одержання хліба (за карткової системи розподілу продуктів). 3. Багатий хлібами (у З знач.) (про місцевість). // Який живе у достатках; багатий. // перен., розм. Який створює достатки, дає прибутки. 4. Уживається як складова частина назв деяких шкідників злаків.
ХЛІБНИК, -а, ч., заст. Тни, хто випікає або продає хліб.