Хміль — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ХМІЛЬ, хмелю, ч. 1. Однорічна чи багаторічна витка рослина родини шовковицевих, деякі види якої використовують у пивоварінні. // збірн. Суцвіття цієї рослини у вигляді шишок. 2. Який-небудь п’янкий напій. 3. Стан сп’яніння від дії п’янких напоїв. 4. чого, перен. Стан піднесення, збудження, самозабуття, викликаний чим-небудь. 5. Різновид узору для розпису або вишивки, який має вигляд цієї рослини.